Твердь небесна. Частина 1. Біблійна космологія
В описі творення світу, що міститься в першому розділі Книги Буття, натрапляємо на одне дуже цікаве і малозрозуміле сучасному читачеві поняття — твердь: "І сказав Бог: "Нехай станеться твердь посеред води, і нехай відділяє вона між водою й водою". І Бог твердь учинив, і відділив воду, що під твердю вона, і воду, що над твердю вона. І сталося так. І назвав Бог твердь "небо". І був вечір, і був ранок — день другий" (Буття 1:6-8).Тут бачимо, що твердь була створена на другий день. У перший день Бог створив світло. Варто також відзначити, що до виникнення тверді і світла, за біблійною оповіддю щонайменше земля і темрява вже існували, але порядок творення — це окрема тема, якої торкатися поки що нема потреби.
Отже, твердь. Читаючи цей уривочок з Буття, сучасна людина навіть не знає, що собі уявляти. Її уява не малює нічого конкретного. Натомість в античних людей картина одразу поставала перед очима, тому що поняття тверді було для них цілком зрозуміле. Вже саме слово твердь наштовхує на думку, що йдеться про щось тверде. Словник української мови подає таке визначення тверді небесної: небесне склепіння, небозвід, небо. У друкованих виданнях Біблії в перекладі Івана Огієнка теж є виноски з поясненням тверді: "щось твердо уставлене, фірмамент, звід небесний, небозвід". У перекладі Івана Хоменка ("Святе Письмо") знаходимо більш розгорнутий коментар: "Твердь — небозвід. Старовинні семіти уявляли собі небо як твердоту, яка стримувала "верхні" води". І справді, як ми прочитали, Бог "відділив воду, що під твердю вона, і воду, що над твердю вона". Тобто призначенням тверді було захищати землю від води, яка містилася вгорі, над самою твердю. Синій або блакитний колір неба пов'язували саме з тим, що там була вода, яку стримувала міцна конструкція, що водночас була і прозора, чому вода і "виднілася" звідти.
Таке розуміння цілком відповідає оригінальній біблійній лексиці. Слово вода (гебр. מַים) звучить як маїм (води, множина). А слово небо (гебр. שָמַים небеса, множина) читається шамаїм і складається з двох коренів шам (там) і маїм (води), з чого випливає значення "там води". А тепер підставимо ці слова замість українських відповідників: "І Бог твердь учинив, і відділив маїм, що під твердю, і маїм, що над твердю. І сталося так. І назвав Бог твердь "шамаїм".
З "верхніми" водами тепер зрозуміло, а як щодо "нижніх"? Нижні води — це води, які оточують землю: океан або, біблійною мовою, безодня. Суходіл у Біблії оточений водою не лише довкола, але й знизу.
Треба зауважити, що у 8-му вірші Бог називає твердь небом і після першого розділу Буття всюди вживається саме слово небо. В оригіналі слово твердь (гебр. רָקִיע, ракіа) використане ще в п'ятьох уривках, які ми згодом розберемо, як і значення самого слова, його етимологію. У перекладі Огієнка слово твердь ужито тільки в Бутті 1, а далі вживається слово небозвід.
Тут важливо також зазначити, що після того, як твердь названа небом, слово небо надалі часто виступає синонімом тверді. Тобто, коли ми читаємо про небо, то мається на увазі небо тверде, а не таке, як ми його розуміємо тепер. Це ми побачимо чітко в наступних статтях, розглядаючи різні вірші, які стосуються цієї теми. А наразі згадаємо про ще два таких моменти у зв'язку з твердю в першому розділі Буття:
1. На четвертий день Бог створює світила і розміщує їх на тверді небесній. Світилами в Біблії вважаються сонце, місяць і зірки. Розташовані вони не в космічному просторі, а на тверді небесній, а отже під "верхніми" водами.
2. Морські види, а також птахи створені на п'ятий день. Птахи літають "під небесною твердю", тобто у повітрі, в атмосфері.
2. Морські види, а також птахи створені на п'ятий день. Птахи літають "під небесною твердю", тобто у повітрі, в атмосфері.
"І сказав Бог: "Нехай будуть світила на тверді небесній для відділення дня від ночі, і нехай вони стануть знаками, і часами умовленими, і днями, і роками.
І нехай вони стануть на тверді небесній світилами, щоб світити над землею". І сталося так.
І вчинив Бог обидва світила великі, — світило велике, щоб воно керувало днем, і світило мале, щоб керувало ніччю, також зорі.
І Бог умістив їх на тверді небесній, щоб світили вони над землею, і щоб керували днем та ніччю, і щоб відділювали світло від темряви. І Бог побачив, що це добре.
І був вечір, і був ранок, — день четвертий.
І сказав Бог: "Нехай вода вироїть дрібні істоти, душу живу, і птаство, що літає над землею під небесною твердю" (Буття 1:14-20).
І нехай вони стануть на тверді небесній світилами, щоб світити над землею". І сталося так.
І вчинив Бог обидва світила великі, — світило велике, щоб воно керувало днем, і світило мале, щоб керувало ніччю, також зорі.
І Бог умістив їх на тверді небесній, щоб світили вони над землею, і щоб керували днем та ніччю, і щоб відділювали світло від темряви. І Бог побачив, що це добре.
І був вечір, і був ранок, — день четвертий.
І сказав Бог: "Нехай вода вироїть дрібні істоти, душу живу, і птаство, що літає над землею під небесною твердю" (Буття 1:14-20).
Перейти до наступної статті в серії: "Що таке твердь?".
Прикметно те, що для "біблейського розуміння" світу самої тільки пласкої землі мало, треба ще й космос повний води, і вода під континентами. Чогось цю частину біблейського устрою світу ніхто не захищає.
ВідповістиВидалитиЧасто від апологетів-креаціоністів можна почути, що ця вся вода зникла після Ноєвого потопу. Але сама Біблія про це інакшої думки. У подальших статтях я показую, що біблійні автори вірили у твердь і після потопу. Дякую за коментар і увагу до блогу.
Видалитиа про ті гігантські дерева також є інформація в біблії? що підтримували твердь небесну? що зараз від них величезні пні залишились і ми думаємо, що то скамянілі гори з плато замість верхівки
ВідповістиВидалитиПро основи (підвалини) неба Біблія, звісно, говорить, але не каже, що то пні від гігантських дерев:
Видалити"Захиталась земля й затремтіла, затряслися й хитались небесні підвалини, бо Він запалився від гніву!" (2 Самуїла 22:8).
Про гігантське дерево, і як воно непрямо стосується плоскої землі, я згадую тут (пункт 8):
https://svjataprostota.blogspot.com/2019/12/blog-post.html
Слово твердь - "рака", стосовно створення неба, мабуть не треба сприймати буквально. Скоріш за все воно вжите образно, так як і жінка, стосовно Божої церкви.
ВідповістиВидалитиВаші "мабуть" і "скоріш за все" свідчать про те, що ви навряд чи досліджували цю тему і читали бібліїстів, що спеціалізуються на біблійній космології. Слова дістають образне значення не просто тому, що комусь дискомфортне їхнє буквальне значення... Про випадок образного вживання "тверді небесної" я написав у статті "Твердь у видінні Єзекіїля".
ВидалитиНу ще в біблійні часи можна було б розвивати теорію про плоску землю, але у двадцять першому столітті - це смішно.
ВідповістиВидалитиЯ не розвиваю теорію про плоску Землю. Я цілком приймаю наукові теорії про космос. Ви неуважно читаєте. Я просто стверджую очевидне: автори Біблії сприймали Землю плоскою, як і інші народи в давнину.
ВидалитиЯ не фахівець у справі космології, і стосовно того, що давні люди уявляли землю плоскою, і писали так як вони те собі уявляли, я не заперечую, але ж зараз ми точно знаємо, що це не так, і ніякої води навколо землі нема, хіба тільки та, що у хмарах. Є правда один нюанс стосовно води верхньої. Далі в Біблії ми можемо прочитати, що на землі нічого не росло, бо Бог дощу на землю не посилав, логічно, що й хмар тоді не було. Яку ж тоді воду Бог відділяв. І стосовно картнки-схеми, ви пишете, що небо голубе, бо над твердю вода, чому ж тоді небо над місяцем чорне, адже місяць теж перебуває під твердю? І ще одне запитання, яке не по темі, стосовно світла. Нам відомо, що землю освічує сонце, але в Біблії написано, що світло з'явилося до створення сонця, яке було створене після розділення вод, після формування суші і навіть після того, як на землі з'явилася рослинність, і це аж на третій день, і до речі, вечір і ранок на землі існують тільки тому, що заходить і сходить сонце? Тож про яке світло йдеться?
ВидалитиУ давніх близькосхідних космогоніях на початку створення світу часто фігурують води хаосу. Так само і в Біблії: на початку створення світу вода і земля вже існують. Як писав ще Іван Франко, і як вважають компетентні біблієзнавці, правильним перекладом перших рядків буде: На початку створення Богом неба та землі земля була безладна й порожня, і темрява була над безоднею (водами)... У Книзі Йова згадується Левіатан, який був міфічною потворою, що уособлювала праокеан. Цю істоту перемагає Ягве (або Ваал у сусідів Ізраїля), і створює після того світ.
ВидалитиНіч і день (світло й темрява) в Біблії існують як самодостатні речі, що не залежать від сонця, як ми це розуміємо сьогодні. Місяць вважається джерелом світла вночі, управляє ніччю. Автор Буття 1 думав наївно, він не знав, що джерелом світла на землі є суто сонце, і що це від нього залежать день і ніч.
Так само й розтвори небесні. Якби в Біблії було написане, що дощ ллє, як із відра, то ви, то ви б зараз доводили, що на небі закріплені відра з водою.
ВідповістиВидалитиНі, я б такого не стверджував. Прошу ознайомитися зі всіма статтями на цю тему, а потім робити висновки.
ВидалитиДо речі в українській мові не існує ніякого небозводу. Це суржик від російського нєбосвод.
ВідповістиВидалитиВи помиляєтесь, як і в решті коментарів. Ось приклади зі словника:
ВидалитиНЕБОЗВІ́Д во́ду, ч.
Весь видимий простір неба; небо (у 1 знач.).
Олов'яні сірі хмари небозвід весь залягли. (І. Франко)
Сонце впало і згасло. На небозводі мерехкотіли заобрійні промені. (У. Самчук)
На сході, по той бік сонного, огорнутого в сизуватий серпанок села зарожевів небозвід. (Є. Доломан)
І тлітиме в віднайденому мирі Любов, така байдужа і пуста, що раптом схочеться завити вовком, бо небозвід для тебе замалий. (В. Стус)
Стосовно українства деяких слів я не згоден. Інколи це доходить до абсурду. Для прикладу: слово двигун - від слова двігать, в українській мові - рухати; слово котельня - від котел, в українській - казан, слово путівник - від путь, в українській - шлях.
ВидалитиСлова приходять у мови різними шляхами. Слово путь є в українській, тільки воно жіночого роду (довга путь) і має поетичне забарвлення в сучасній мові. Слово двигати праслов'янського походження. Воно є в різних слов'янських мовах. У деяких зі значенням піднімати щось важке а в деяких - рухати. В українській воно є з першим значенням. А в польській, наприклад, є чайник, та нема чаю (є гербата). Таке буває.
ВидалитиСлово небозвід використовує Огієнко у своєму перекладі Біблії: Псалом Давидів. (19-2) Небо звіщає про Божую славу, а про чин Його рук розказує небозвід.
Ви вже мене вибачте, але в мене є ще одне запитання, на яке я не знаходжу відповіді. Відомо, що в космосі людина без спеціального спорядження існувати не може, але Іллю та Еноха забрала на небо вогняна колісниця (це нагадує якийсь літальний апарат, який мабуть давні люди описали так як могли собі уявити, ну щось на зразок плоскої землі) як людину фізичну, а не духовну? Що ви з цього приводу думаєте?
ВідповістиВидалитиМожливо атмосфера була іншою та й сягала аж до самої тверді. Тобто була можливість дихати під куполом усюди. А може Ілля просто був захищений якось, хто зна. З Богом все можливо
ВидалитиЯ думаю, що розповіді про Іллю та Еноха не мають історичного підґрунтя. Це легенди. Таких легенд багато в різних народів. Часточки історичного матеріалу починають з'являтися вже від Давида, що ймовірно був історичною постаттю, хоча біблійні розповіді про нього - це так само здебільшого легенди. Ані Ноїв потоп, ані вихід з Єгипту кількох мільйонів осіб не відбулися насправді. Такий консенсус археологів, бібліїстів та інших фахівців.
ВидалитиТвердь, як купол, ніколи не існувала і нікуди не зникала (в Біблії вона залишається на місці від першої до останньої сторінки).