Плоска земля. Біблійна космологія
Більшість уривків зі Святого Письма, які стосуються теми плоскої землі, розібрано в серії статей про твердь небесну. Раджу з ними ознайомитися, щоб мати повне уявлення про це поняття. І найкраще починати з Частини 1. А тут я хочу навести аргументи на користь плоскої землі в Біблії, подавши вірші, які не були згадані раніше або безпосередньо не стосуються теми небесної тверді (хоча про твердь доведеться згадати).
1) Земля була створена до сонця, яке з'явилося аж на четвертий день (Буття 1:1-19). Земля, як ми знаємо, обертається довкола Сонця. Створення сонця після землі має сенс тільки з перспективи людей в донауковому світі. Той, хто писав Буття, уявляв собі сонце, яке кружляє по небу, довкола землі. Очевидно, для нього логічно було припустити, що земля була створена першою.
2) Сонце в Біблії завжди рухається навкруг землі. Воно може зупинятися в разі потреби (Йова 9:7, Ісуса Навина 10:12-14, Авакума 3:11, Ісаї 60:20) або й навіть рухатись назад (2 Царів 20:8-10: щоб тінь сонячного годинника посунулась назад потрібен зворотний рух сонця). Візьмімо як приклад випадок з Книги Ісуса Навина:
"Тоді Ісус говорив Господеві того дня, коли Господь дав амореянина перед Ізраїлевих синів, та й сказав на очах Ізраїля: "Стань, сонце, в Ґів'оні, а ти, місяцю, ув айялонській долині!" І сонце затрималося, а місяць спинився, аж поки народ відімстився своїм ворогам. Чи це не написане в книзі Праведного? І сонце стало на половині неба, і не поспішалося заходити майже цілий день" (Iсуса Навина 10:12-13).
Тут сонце зупиняється в небі на пів дня. Це писалося для тих, хто думав, що сонце ходить по тверді небесній. Вони не знали, що Земля крутиться навколо Сонця. Інакше Богові треба було б зупиняти Землю. Як відомо, швидкість обертання Землі довкола своєї осі 464 м/с або 1670 км/год, а швидкість руху Землі довкола Сонця 29,7 км/с. Уявіть собі, що станеться, якщо Землю зупинити?
До речі, згідно з Кораном, на прохання пророка Мухаммеда Аллах розділив навпіл місяць (сура 54:1-2), у чому, звичайно, вірні мусульмани не сумніваються.
3) Біблія описує землю нерухомою. Численні вірші говорять про це вельми розпливчасто, але ось кілька доволі прямих текстів:
Ісая 45:18: "Він той Бог, що землю вформував та її вчинив, і міцно поставив її; не як порожнечу її створив, на проживання на ній Він її вформував". Не "як порожнечу" означає створив не для того, щоб пустувала, а для заселення.
1 Хронік 16:30: "Перед лицем Його затремти, уся земле, бо міцно поставлений всесвіт, щоб не захитався!". В Огієнка "всесвіт" означає землю або замешкуваний світ (не космос у сучасному розумінні). Порівняймо з цим перекладом: "Бійся його, вся земле, бо він оснував землю, вона не порушиться" (Куліш).
Псалом 93:1: "...і земний круг стоїть твердо, не захитається..." (Куліш);
Псалом 96:10: "І круг земний стоїть твердо, не похитається..." (Куліш).
4) Біблія каже, що земля має форму круга, а не сфери чи кулі. Цю тему я докладно розбираю в Частині 11.
5) Біблія часто згадує основи або стовпи землі, що добре вписується в античну модель світу, де суходіл стоїть на стовпах у воді:
Псалом 104:5: "Землю Ти вґрунтував на основах її, щоб на вічні віки вона не захиталась" (Огієнко).
6) Біблія не раз згадує про край землі або кінці землі, що, втім, можна в більшості випадків протлумачити просто як кінець суходолу. Проте, деякі уривки дуже добре вписуються в картину плоскої землі:
"...та по цілій землі пішов відголос їхній [ночей і днів], і до краю вселенної їхні слова! Для сонця намета поставив у них..." (Псалом 19:5).
Сонце має свій намет на краю світу, за обрієм, за океаном. Воно виходить з "краю неба" (Псалом 19:7). Дні і ночі звіщають про Божу славу і їхні "слова" доходять до краю світу, де сходить сонце.
"Чи на віку твоєму ти повелів коли-небудь ранкові, вказав зорі належне місце, щоб вона ухопила за краї землю і щоб безбожників струсила з неї? Вона міняє вид свій, мов глина для печатки, стає барвистою, немов одежа" (Йова 38:12-14, Хоменко).
У цьому дуже поетичному уривку змальована цікава картина: а) безбожні, які зазвичай роблять свої темні справи вночі; б) зоря, яка освітлює поступово землю, "струшуючи" безбожних із країв землі; в) земля представлена як глина під печаткою (у біблійні часи відбитки робили на глині), що має сенс тільки в тому разі, якщо земля сплющена і рельєфна, а не куляста; г) від світла земля/глина стає барвистою, набирається кольору. Ось як цей уривок звучить у перекладі Гижі:
"Чи наказував ти коли-небудь за життя свого ранкові і чи визначав зорі місце її, щоб вона сягала країв землі і струсила з неї нечестивих; щоб [земля] змінилася, мов глина під печаткою, і стала, немов барвиста одежа".
7) Небо в Біблії тверде (тому й називається твердю) і напнуте, як намет на землі, що не має сенсу з кулястою формою землі. Земля закладена на основах, і небо має свої підвалини на краю землі.
"І ти забуваєш про Господа, що вчинив був тебе, що напнув небеса Він та землю заклав..." (Ісаї 51:13);
"Захиталась земля й затремтіла, затряслися й хитались небесні підвалини, бо Він запалився від гніву!" (2 Самуїла 22:8).
8) Певні вірші в Біблії мають більший сенс, якщо земля плоска:
"Знов диявол бере Його на височезную гору, і показує Йому всі царства на світі та їхнюю славу, та й каже до Нього: "Це все Тобі дам, якщо впадеш і мені Ти поклонишся!" (Матвія 4:8-9). Гора, з якої можна побачити весь світ, може бути тільки на плоскій землі.
"Це дерево стало велике та сильне, і вишина його сягала до неба, а його обвід до кінця всієї землі" (Даниїла 4:11). Дерево виросло до неба, і це вписується в концепцію твердого неба, а не атмосфери, що переходить у космос. Обвід його гілок сягає кінців землі, що неможливо на кулі.
Ще кілька подібних уривків згадано в Частині 8.
9) Біблія нічого не говорить про такі вагомі в науці речі, як: безмежний космос, відбиття Місяцем сонячного світла, рух Землі довкола Сонця, континенти (Австралія, Південна і Північна Америки), види тварин на інших континентах (сумчасті, наприклад), мікроби та віруси і багато іншого. І разом з тим окремі люди приписують біблійним авторам знання про сферичну Землю, електричні хвилі, динозаврів і подібне. На якій підставі?
Насправді біблійні тексти цілком відповідають тому часу, в якому їх писали. Такі стародавні уявлення, як твердь небесна і плоска земля — це закономірні результати обмеженості в пізнанні світу, яка, власне, неминуча для замкнутого, консервативного суспільства в межах племені чи держави в давнину. Пізнання справжніх масштабів і властивостей планети Земля можливе тільки в умовах накопичення і вільного поширення знань і наукових фактів.
Є люди, які обирають іншу позицію: вони приймають біблійну космологію і заперечують наукові факти. Рух плоскоземельників набирає своїх прихильників, і до нього належить немало консервативних християн. Їхню логіку можна простежити на цій сторінці, де після списку віршів на користь плоскої землі в Біблії подано такі пункти, як: а) Бог і Його слово завжди кажуть правду: "...Бог правдомовний, а кожний чоловік брехливий..." (Римлян 3:4, Хоменко); б) всі уряди та світові організації (як NASA) перебувають під владою сатани (Псалом 2); в) хто вірить у геліоцентризм, той поклоняється сонцеві як богу (Єремії 8:2). Власне, апологети плоскої землі мало чим відрізняються від апологетів молодої землі (6000 років) — одні й другі беруть за основу Біблію, щоб визначити форму та вік Землі відповідно, і скептично ставляться до наукових методів.
Існує також інший, поміркований, підхід до цього питання. Є теологи, які подають біблійну космологію такою, як вона є, але разом з тим абсолютно приймають науковий погляд на космос. Це, наприклад, Майкл Гейзер (його коротке пояснення єврейської космології англійською мовою можна знайти тут) або Денніс Бретчер, який пише про це так:
"Ми, безперечно, підтверджуємо, що Святе Письмо повністю натхнене Богом. Але, все-таки, цікаво, що навіть з натхненням Бог дозволив цим давнім поглядам на світ лишатися без корекції. Іншими словами, Бог не виявив сучасного наукового знання давнім ізраїльтянам і не виправив їхні старовинні погляди на те, як працює світ. Він дозволив їм виразити дивовижні істини про Бога мовою, якою вони говорили, та культурою, якою жили".
"Чи на віку твоєму ти повелів коли-небудь ранкові, вказав зорі належне місце, щоб вона ухопила за краї землю і щоб безбожників струсила з неї? Вона міняє вид свій, мов глина для печатки, стає барвистою, немов одежа" (Йова 38:12-14, Хоменко).
У цьому дуже поетичному уривку змальована цікава картина: а) безбожні, які зазвичай роблять свої темні справи вночі; б) зоря, яка освітлює поступово землю, "струшуючи" безбожних із країв землі; в) земля представлена як глина під печаткою (у біблійні часи відбитки робили на глині), що має сенс тільки в тому разі, якщо земля сплющена і рельєфна, а не куляста; г) від світла земля/глина стає барвистою, набирається кольору. Ось як цей уривок звучить у перекладі Гижі:
"Чи наказував ти коли-небудь за життя свого ранкові і чи визначав зорі місце її, щоб вона сягала країв землі і струсила з неї нечестивих; щоб [земля] змінилася, мов глина під печаткою, і стала, немов барвиста одежа".
7) Небо в Біблії тверде (тому й називається твердю) і напнуте, як намет на землі, що не має сенсу з кулястою формою землі. Земля закладена на основах, і небо має свої підвалини на краю землі.
"І ти забуваєш про Господа, що вчинив був тебе, що напнув небеса Він та землю заклав..." (Ісаї 51:13);
"Захиталась земля й затремтіла, затряслися й хитались небесні підвалини, бо Він запалився від гніву!" (2 Самуїла 22:8).
8) Певні вірші в Біблії мають більший сенс, якщо земля плоска:
"Знов диявол бере Його на височезную гору, і показує Йому всі царства на світі та їхнюю славу, та й каже до Нього: "Це все Тобі дам, якщо впадеш і мені Ти поклонишся!" (Матвія 4:8-9). Гора, з якої можна побачити весь світ, може бути тільки на плоскій землі.
"Це дерево стало велике та сильне, і вишина його сягала до неба, а його обвід до кінця всієї землі" (Даниїла 4:11). Дерево виросло до неба, і це вписується в концепцію твердого неба, а не атмосфери, що переходить у космос. Обвід його гілок сягає кінців землі, що неможливо на кулі.
Ще кілька подібних уривків згадано в Частині 8.
9) Біблія нічого не говорить про такі вагомі в науці речі, як: безмежний космос, відбиття Місяцем сонячного світла, рух Землі довкола Сонця, континенти (Австралія, Південна і Північна Америки), види тварин на інших континентах (сумчасті, наприклад), мікроби та віруси і багато іншого. І разом з тим окремі люди приписують біблійним авторам знання про сферичну Землю, електричні хвилі, динозаврів і подібне. На якій підставі?
Насправді біблійні тексти цілком відповідають тому часу, в якому їх писали. Такі стародавні уявлення, як твердь небесна і плоска земля — це закономірні результати обмеженості в пізнанні світу, яка, власне, неминуча для замкнутого, консервативного суспільства в межах племені чи держави в давнину. Пізнання справжніх масштабів і властивостей планети Земля можливе тільки в умовах накопичення і вільного поширення знань і наукових фактів.
Земля в Біблії плоска. Що далі?
Для когось це буде причина, щоб критично осмислити свої погляди на Святе Письмо. У моєму випадку так і сталося. Я відкрив для себе історично-критичний метод дослідження Біблії і планую висвітлювати його на цьому блозі. Раніше я був молодеземельним креаціоністом, поки не зрозумів, що біблійний погляд на будову світу не відповідає науковому, а отже суперечить фактам.Є люди, які обирають іншу позицію: вони приймають біблійну космологію і заперечують наукові факти. Рух плоскоземельників набирає своїх прихильників, і до нього належить немало консервативних християн. Їхню логіку можна простежити на цій сторінці, де після списку віршів на користь плоскої землі в Біблії подано такі пункти, як: а) Бог і Його слово завжди кажуть правду: "...Бог правдомовний, а кожний чоловік брехливий..." (Римлян 3:4, Хоменко); б) всі уряди та світові організації (як NASA) перебувають під владою сатани (Псалом 2); в) хто вірить у геліоцентризм, той поклоняється сонцеві як богу (Єремії 8:2). Власне, апологети плоскої землі мало чим відрізняються від апологетів молодої землі (6000 років) — одні й другі беруть за основу Біблію, щоб визначити форму та вік Землі відповідно, і скептично ставляться до наукових методів.
Існує також інший, поміркований, підхід до цього питання. Є теологи, які подають біблійну космологію такою, як вона є, але разом з тим абсолютно приймають науковий погляд на космос. Це, наприклад, Майкл Гейзер (його коротке пояснення єврейської космології англійською мовою можна знайти тут) або Денніс Бретчер, який пише про це так:
"Ми, безперечно, підтверджуємо, що Святе Письмо повністю натхнене Богом. Але, все-таки, цікаво, що навіть з натхненням Бог дозволив цим давнім поглядам на світ лишатися без корекції. Іншими словами, Бог не виявив сучасного наукового знання давнім ізраїльтянам і не виправив їхні старовинні погляди на те, як працює світ. Він дозволив їм виразити дивовижні істини про Бога мовою, якою вони говорили, та культурою, якою жили".
Як бачимо, тут змінюється підхід до розуміння богонатхненості Писання: погляди біблійних авторів могли відрізнятися від наукових. Ще один богослов, Піт Еннс, який дописує на сайт BioLogos (це християни, які не відкидають науку, зокрема теорію еволюції), висловлюється так:
"Важливо пам’ятати, що Бог завжди говорить так, щоб люди могли це справді зрозуміти. У стародавньому світі люди дотримувалися певних поглядів на навколишній світ. Ці погляди відображені і в Бутті. Якщо мати це на увазі, значна частина конфлікту може вщухнути".
Наскільки виправданий такий підхід і яку позицію обрати щодо біблійної космології, кожен може собі вирішити сам.
"Важливо пам’ятати, що Бог завжди говорить так, щоб люди могли це справді зрозуміти. У стародавньому світі люди дотримувалися певних поглядів на навколишній світ. Ці погляди відображені і в Бутті. Якщо мати це на увазі, значна частина конфлікту може вщухнути".
Наскільки виправданий такий підхід і яку позицію обрати щодо біблійної космології, кожен може собі вирішити сам.
Перейти до наступної статті "Що таке військо небесне?" або до попередньої статті.
Поважаю працю і роздуми автора, тому нікого не намагаюся якось образити, але було трохи смішно читати... По-перше, якщо вже говорити про заперечування чи то християнської доктрини, чи то існування Бога взагалі, то невже є сенс апелювати до аргументів по типу цього? Навіть якщо все це є абсолютно правдивим, то невже хтось із християн на це посилається, як на якусь контраргументальну істину? По-друге, Біблія, на відміну від Корану (порівняння з яким є доцільним з огляду на інші праці автора), аж ніяк не претендує на істинність в кожному слові. Так, це послання від Бога, але написане й, наскільки це можливо добре, інтерпретоване людьми для людей. Тобто метою є спасіння людини, а не науковість, тому Бог допускає саме такий метод донесення. По-третє, автори Біблії просто між іншим описують те, що бачать, а не ведуть дослідження. Якщо говорити про зміст з такої точки зору, наведені вище цитати втрачають цінність в даному контексті. І по-четверте. Жодна наведена цитата не має ніякої прямої вказівки на плоскість землі. Кожну з них набагато простіше трактувати у контексті поєднання бажання прославити Бога та його творіння й спостереження навколишнього світу.
ВідповістиВидалити1) Смішно може бути й від показаного пальчика. Не розумію, що смішного в тому, щоб дослідити уявлення людей із стародавніх цивілізацій про світобудову. Дослідники це роблять постійно.
Видалити2) Апелювати можна до всього, що стосується теми. Хочете апелювати до чогось іншого, ніхто вам не боронить. Тема мені цікава, я про неї пишу. Як і про інше.
3) Так, апологети християнства заявляють, що Біблія відкриває речі щодо світобудови, які не могли бути відомі людям того часу, якби не божественне відкриття. І це, звісно, не так.
4) Автори Біблії не "просто між іншим описують", а говорять від імені самого Бога, припусуючи йому свої слова (залежно від жанру, звичайно). Та й сама Біблія про себе говорить як про Слово, "надхнене Богом" (2 Тим. 3:16) і таке, що не "з волі людської, а звіщали його святі Божі мужі, проваджені Духом Святим" (2 Петр.1:19-21). Тому не варто применшувати те, що каже сама Біблія. Краще відштовхуватись від самого тексту, а не займатися софістикою.
5) Всі наведені цитати мають прямий стосунок до плоскої землі й давніх уявлень про всесвіт. Раджу прочитати серію статей про твердь небесну (посилання є в статті).