Що таке твердь?

Твердь небесна. Частина 2. Біблійна космологія

Перед тим, як розбирати оригінальне гебрейське слово ракіа (רקיע), поглянемо на те, як його перекладають на інші мови.

В усіх українських перекладах Біблії маємо слово твердь. Етимологічний словник каже нам, що твердь — це запозичення зі старослов'янської мови: "стсл. твръдь "твердь, укріплене місце, кріпость" є похідним від твръдъ "твердий". У давньоруську мову слово увійшло як тврьдь зі значеннями "небесний звід; укріплене місце, укріплення, кріпость; в'язниця". У тлумачному словнику слово твердь має значення "небесне склепіння, небозвід, небо", як і його варіант твердінь. У сучасній українській мові, на відміну від, наприклад, болгарської, слово твердь не має значення "фортеця", проте таке значення передає слово твердиня. Але нас насамперед цікавить твердь як небозвід. Як бачимо, слово в з таким значенням існує ще з давньоруського періоду. Невідомо, чи саме слово твердь прийшло до нас разом з Біблією, але загалом слов'янські племена вірили у тверде небо ще до приходу християнства на ці землі, чим не відрізнялися від інших давніх народів.

Існує в українській мові і слово фірмамент. У Зведеному словнику застарілих та маловживаних слів знаходимо, що фірмамент — це небозвід, небосхил. Це слово латинського походження і використовується в різних перекладах на англійську мову (firmament), зокрема в найвідомішому перекладі King James Version. Латинське firmamentum, використане у Вульґаті (IV ст.) своєю чергою утворене на взірець грецького слова στερέωμα (стереома), що походить від στερεός (стереос "твердий, міцний"). Англійське слово firm також має значення "міцний". Ще є такі приклади перекладів на англійську Буття 1:6:

"And God said, Let there be a solid arch (букв. міцна арка або склепіння) stretching over the waters, parting the waters from the waters" (Bible in basic English)
"Then God commanded, "Let there be a dome (букв. баня або купол) to divide the water and to keep it in two separate places" (Good News Translation)

Як бачимо, терміни, вибрані для цього поняття в різних мовах, передбачають тверду конструкцію. Проте в деяких сучасних перекладах вжиті слова, що передають інше значення. Наприклад, в англійських перекладах можна побачити терміни expanse (обшир, простір, розширення) і space (простір). Моїм завданням буде показати безпідставність використання цих термінів, оскільки вони не передають задум оригіналу і продиктовані сучасним світосприйняттям. І якщо expance у значенні розширення ще якось можна примирити з біблійною термінологією (див. нижче про "розтягнені небеса"), то космічним простором фірмамент не може бути ніяк.

Сучасні апологети-консерватори не можуть змиритися з тим, що Біблія подає концепцію, яка не відповідає науковим фактам. Тому вони намагаються спростувати те, що в Біблії представлене аж ніяк не двозначно. В їхньому розумінні, всі навколо сякі-такі ліберали, що змовились представити Біблію в негарному світлі. Проте це далеко не відповідає реальному стану речей.

Загалом, критика фундаменталістів крутиться довкола думки, що гебрейське слово רקיע (ракіа) неправильно переклали на грецьку, а з грецької все перенеслося на інші мови. Приклад такої непереконливої позиції можна знайти на сайті Креаціоніст. Автор цієї статті робить припущення, що самі євреї в ІІІ столітті до н. е. хибно переклали ракіа грецьким стереома, тому що були під впливом єгипетської космології (науки про світобудову). Буцімто стереома, як і фірмамент — тверда конструкція, а ракіа — ні, бо не міг же Бог створити те, чого насправді нема... А самі євреї, бачте, того не знали, от і переклали своє ж слово не так, як треба...

Щоправда, є групи євангеликів, які обороняють нетвердий фірмамент, не вдаючись до аргументу про "неправильний переклад". Зокрема ті, що визнають лише переклад короля Якова, а в ньому власне і вжито "неправильний" термін firmament. Представники таких груп кажуть, що фірмамент — це небо ("І назвав Бог твердь "небо", Буття 1:8), а небо — не тверде, і, відповідно, фірмамент також не твердий. Тобто, на їхню думку, проблема в неправильній інтерпретації. Таке пояснення, а також інші аргументи на користь нетвердої тверді (?!) я проаналізую в подальших статтях, а наразі ми з'ясуємо для себе, що таке רקיע (ракіа). 

Етимологія слова ракіа свідчить на користь того, що це тверда конструкція. Слово можна знайти в п'ятьох уривках Біблії, а також у багатьох інших єврейських писаннях, таких як таргуми чи Талмуд. На ресурсі Sefaria пошук видає 531 згадку цього слова. Це англомовний ресурс і всюди ракіа передана словом firmament, а найкращим описом слова в усіх випадках є "вибите захисне покриття". Іменник ракіа виводиться з дієслова рака, що означає вибивати або кувати, як вибивають метал на тонкі пластини:

"І повибивали (רקע, рака) вони золоті бляхи, та й настригли ниток на роботу серед блакиті, і серед пурпуру, і серед червені, і серед віссону, — робота мистця" (Вихід 39:3);

"І взяв священик Елеазар мідяні кадильниці... і перекували (רקע, рака) їх на покриття для жертівника" (Числа 17:4);

"Коване (רקע, рака) з Таршішу срібло та золото з Офіру, робота майстра та рук ливарника, з блавату й пурпури їхня одежа, всі вони — робота майстрів спритних" (Єремії 10:9, Хоменко);

"Говорить отак Бог, Господь, що створив небеса і їх розтягнув (רקע, рака), що землю простяг та все те, що із неї виходить, що народові на ній Він дихання дає, і духа всім тим, хто ходить по ній" (Iсаї 42:5).

Отже, бачимо, що рака перекладене в Ісаї 42:5 не як вибивати чи кувати, але розтягувати. Мова йде про небеса, які створив Бог, а не людина, а тому тут рака треба розуміти в переносному значенні: за Писанням Бог творив усе словом, а не молотком. При цьому пам'ятаймо, що небо в Бутті 1 було створене як захисне покриття, яке утримувало води. В Йова 37:18 читаємо: "Чи міг би ти з ним нап'ясти небо тверде, мов дзеркало, вилите?" (Хоменко). Старовинні дзеркала не зі скла виготовляли, а вибивали або виливали з металу, такого як бронза, мідь чи сталь. Картина проста: Бог розтягнув тверде небо, як ливарники "розтягують" метал.

Тобто дієслово рака, з якого утворений іменник ракіа, було пов'язане з виготовленням металевих пластин, які, зокрема, могли використовуватись як покрівельний матеріал. Етимологія слова цілком дає підстави вважати, що ракіа — це твердий небозвід. Не тільки перекладачі Септуагінти, але й практично всі єврейські мудреці поділяли цей погляд. І було це насамперед не під впливом єгипетської космології, а під впливом їхньої Тори. Сама Біблія описує твердь як міцну захисну баню (купол) над землею, що ми побачимо з розбору різних уривків у наступних статтях. А поки що обмежимось поданою інформацією.

Перейти до наступної статті в серії "Де літають птахи?" або до попередньої статті.