Свята простота. Біблійні студії

Твердь небесна. Частина 7. Біблійна космологія Продовжуючи тему світил, розглянемо декілька примітних віршів з Біблії. Передусім звернемося до пророка Даниїла, який писав у часи вавилонського полону, а отже набагато пізніше від Ноєвого потопу: "А розумні будуть сяяти, як світила небозводу , а ті, хто привів багатьох до праведности, немов зорі, навіки віків" (Даниїла 12:3). В оригіналі небозвід — це ракіа (гебр.). Огієнко вирішив перекласти ракіа як твердь лише в першому розділі Книги Буття, а далі використовує термін небозвід . Натомість у Турконяка вжито саме твердь : "І розумні засяють так, як світіння тверді …" . Отож, світила досі на своєму місці — на твердому небозводі, а праведники уподібнені до них. У попередній статті ми зацитували Матвія 24:29, де сказано, що "зорі попадають з неба" . Це не єдиний вірш про падіння зірок: "І небесні світила усі позникають, а небо , як звій книжковий , буде звинене, і всі його зорі попадають ,

Твердь небесна. Частина 6. Біблійна космологія У цій статті поміркуємо трохи про небесні тіла . Сьогодні, завдяки науці, ми знаємо, що Всесвіт безмежний, а Земля — то піщинка в ньому. Натомість біблійна картина світу геоцентрична — все крутиться навколо землі. Власне землі, а не планети Земля, оскільки у Святому Письмі немає безпосередніх згадок про планети, як і про космос узагалі. Біблійний всесвіт — це те, що можна охопити людським зором, якщо не брати до уваги духовний світ. Огієнко у своєму перекладі Біблії використав як слово всесвіт , так і слово вселенна , яке не фіксує Словник української мови. А щодо всесвіту , то в СУМі подано три значення цього слова: 1) уся система світобудови, тобто космос; 2) земна куля; 3) населення землі. Біблійній мові притаманні тільки друге і третє значення, хоч друге й не повною мірою, бо автори священних текстів не відали про те, що земля має кулясту форму. Приклад зі словом вселенна в Огієнка: "Вона [ хмара ] по околицях ходить та

Твердь небесна. Частина 5. Біблійна космологія Заява: твердь зникла після потопу, тому сьогодні ми її не бачимо. Коротка відповідь: біблійна твердь лишилася на місці після потопу. Деякі креаціоністи заявляють, що твердь небесна зникла після потопу, однак автори Біблії про це не підозрювали. Загати небесні зачинились, дощ перестав і фірмамент лишився на своєму місці. Нагадаю, що твердь і фірмамент — це те саме. Фірмамент — слово латинського походження. Більше про терміни тут . Відповідно до біблійної оповіді після потопу живими на землі залишилися тільки Ной та його родина. І далі ми маємо справу з післяпотопними реаліями. Усі наступні книги Біблії описують час після цього катаклізму. Якщо взяти, наприклад, Книгу Йова, яку вважають найдавнішою книгою Біблії, то події в ній відбуваються в період біблійних патріархів, тобто однозначно після потопу, хоч дослідники й не мають єдиної думки про те, коли саме. Отож, тепер можна перейти до уривків, в яких ідеться про небесне склепіння.

Твердь небесна. Частина 4. Біблійна космологія Заява: небесні отвори  — це всього-на-всього образна мова. Коротка відповідь: для біблійних авторів небесні отвори були реальні, а в переносному значенні вони вживаються в інших місцях. У перших трьох частинах цієї серії ми ознайомилися з поняттям тверді небесної , зосередившись на першому розділі Книги Буття. Гебрейське слово ракіа (твердь) після першого розділу більше в Бутті не вживається, проте в усім відомій історії про потоп ми таки стикаємося з поняттям тверді без його безпосереднього опису. У 7-му розділі Буття читаємо: " Року шостої сотні літ життя Ноєвого, місяця другого, сімнадцятого дня місяця, — цього дня відкрилися всі джерела великої безодні, і розчинилися небесні розтвори " (Буття 7:11). У перекладі Хоменка сказано " небесні загати розімкнулись ". Слово загати вжите і в перекладі Турконяка. Розтвір — це те саме, що отвір; загата — споруда для затримання води. Друге краще передає значення

Твердь небесна. Частина 3. Біблійна космологія Заява: твердь не може бути тверда, бо в ній літають птахи. Коротка відповідь: птахи літають у просторі під небесним склепінням. У перших двох статтях ми ознайомилися з поняттям твердь небесна на основі 1-го розділу Книги Буття, а також з'ясували значення самого терміна в оригіналі і в різних перекладах. У цій статті спробуємо розібратися з тим, де літають птахи відповідно до Буття 1:21: " І сказав Бог: "Нехай вода вироїть дрібні істоти, душу живу, і птаство, що літає над землею під небесною твердю ". Згідно з перекладом Огієнка птахи літають " під небесною твердю ", що цілком відповідає концепції міцної споруди, яка утримує воду. Над землею є тверде шатро , по ньому "ходять" небесні тіла, над ним є вода, під ним, тобто в атмосфері, літають птахи, а також рухаються хмари. Ніби все логічно. Проте апологети, які заперечують наявність твердої конструкції в Біблії, апелюють до перекладу короля Яков

Твердь небесна. Частина 2. Біблійна космологія Перед тим, як розбирати оригінальне гебрейське слово ракіа (רקיע), поглянемо на те, як його перекладають на інші мови. В усіх українських перекладах Біблії маємо слово твердь . Етимологічний словник каже нам, що твердь — це запозичення зі старослов'янської мови: "стсл. твръдь "твердь, укріплене місце, кріпость" є похідним від твръдъ "твердий". У давньоруську мову слово увійшло як тврьдь зі значеннями "небесний звід; укріплене місце, укріплення, кріпость; в'язниця". У тлумачному словнику слово твердь має значення "небесне склепіння, небозвід, небо", як і його варіант твердінь . У сучасній українській мові, на відміну від, наприклад, болгарської, слово твердь не має значення "фортеця", проте таке значення передає слово твердиня . Але нас насамперед цікавить твердь як небозвід. Як бачимо, слово в з таким значенням існує ще з давньоруського періоду. Невідомо, чи саме слов

Твердь небесна. Частина 1. Біблійна космологія В описі творення світу, що міститься в першому розділі Книги Буття, натрапляємо на одне дуже цікаве і малозрозуміле сучасному читачеві поняття — твердь: "І сказав Бог: "Нехай станеться твердь посеред води, і нехай відділяє вона між водою й водою ". І Бог твердь учинив, і відділив воду, що під твердю вона, і воду, що над твердю вона. І сталося так. І назвав Бог твердь "небо" . І був вечір, і був ранок — день другий" (Буття 1:6-8). Тут бачимо, що твердь була створена на другий день. У перший день Бог створив світло. Варто також відзначити, що до виникнення тверді і світла, за біблійною оповіддю щонайменше земля і темрява вже існували, але порядок творенн я — ц е окрема тема, якої торкатися поки що нема потреби. Отже, твердь. Читаючи цей уривочок з Буття, сучасна людина навіть не знає, що собі уявляти. Її уява не малює нічого конкретного. Натомість в античних людей картина одразу поставала перед очима,