Перейти до основного вмісту

Книга Еноха як тло до 1-го і 2-го Петра та Юди. Частина 1

Я вже згадував про Книгу Еноха в Частині 12 (клацнути) із серії статей на тему космології. Обов'язково спершу ознайомтеся з нею, оскільки матеріал взаємопов'язаний і тут я продовжую тему.

Хоча значна частина цієї статті буде порівнянням текстів Писання, я наперед зазначу, що основним ресурсом для цієї розвідки стала стаття Пола Девідсона "The Book of Enoch as the Background to 1 Peter, 2 Peter, and Jude" ("Книга Еноха як тло до 1 Петра, 2 Петра та Юди"). Також тим, хто читає англійською і зареєстрований на ресурсі https://www.academia.edu/, рекомендую прочитати працю "The Literary Relationship between 1 Peter, 2 Peter, and Jude" ("Літературний взаємозв'язок між посланнями 1-е Петра, 2-е Петра та Юди"). Наведені тут цитати будуть зі статті Пола Девідсона, а якщо ні, то ресурс буде вказаний.

Коротка довідка про Першу книгу Еноха

"Перша книга Еноха — це довгий п’ятичастинний єврейський твір, який складали поетапно від близько 200 р. до н.е і який був широко відомий у єврейських та християнських колах декілька століть. У цій праці, що начебто написана допотопним патріархом Енохом, представлена альтернативна версія подій, які призвели до Ноєвого потопу, а також різні космологічні та есхатологічні вчення. Перша частина Першої книги Еноха, "Книга вартових", розповідає про те, як деякі ангели, названі вартовими, зійшли на землю, чинили розпусні сексуальні акти з людськими жінками і ввели гріх у світ, навчаючи чоловіків військового мистецтва, а жінок, наприклад, використання косметики. За ці вчинки Бог закував ангелів у кайдани в підземній темниці і використав Еноха як посередника у спілкуванні з ними.

Хоч ідеї Першої книги Еноха протягом двох тисячоліть пронизували християнську думку й традицію, саму книгу вважали "втраченою" до XVIII століття, коли європейські мандрівники в Африці виявили, що Ефіопська Православна Церква зберегла її в ґеезькій версії канону Біблії. Згодом серед сувоїв Мертвого моря були виявлені фрагменти твору оригінальною арамейською мовою. Частини тексту грецькою та латинською мовами також збереглися".

Вартові (сторожі [див. Даниїла 4:13, 17, 23] або наглядачі, а в перекладах Хоменка й Турконяка — "невсипущі") — це ангели, що згрішили.

Вартові, як їх зображено у фільмі Даррена Аронофскі "Ной" (2014)

Юди, 1-е Петра і 2-е Петра

"Послання Юди і 2-е Петра — псевдоепіграфічні праці, написані, щоб розв'язати подібні ситуації стосовно вчителів, які навчали хибних учень, чим турбували авторів цих послань. Значна частина змісту в листі Юди ґрунтується на 1-й Еноха, включно з дослівною цитатою в одному місці. 1-е Петра, ще один псевдоепіграфічний лист, адресований різним грецьким церквам, також звертається до численних енохічних тем. 2-е Петра, своєю чергою, повторює або перефразовує майже все, що є в Юди, і невелику частину 1-го Петра, а також містить свій енохічний матеріал".

Псевдоепіграфи (з грецької pseudos хибний та epigraphein надписувати) — це твори під чужими або вигаданими іменами. Більше про те, чому вчені вважають, що Юда й Петро насправді не писали цих послань, можна прочитати в книжці Барта Ермана "Підробки: писати в ім’я Бога. Чому автори Біблії — не ті, хто ми думаємо" ("Forged: Writing in the Name of God--Why the Bible's Authors Are Not Who We Think They Are"). Українського перекладу книжки ще немає, тому даю посилання на російський.

Порівняння текстів Послання Юди (ліворуч) і Другого послання Петра (праворуч) у перекладі Турконяка:

2 Милосердя вам, і мир, і любов хай примножаться!
1:2 Ласка вам і мир хай примножаться в пізнанні Бога і нашого Господа Ісуса.
4 Бо увійшли деякі люди, віддавна призначені на цей осуд, безбожні, які ласку нашого Бога обертають на розпусту та зрікаються єдиного Володаря [Бога] і нашого Господа Ісуса Христа.
2:1 А були й неправдиві пророки в народі, як і між вами будуть неправдиві вчителі, які внесуть єресі погибелі й відречуться того Владики, що їх викупив, наводячи на себе швидку погибель.
5 Нагадати ж вам хочу, хоч ви все знаєте, що Господь, визволивши народ з Єгипетської землі, пізніше вигубив тих, що не повірили.
1:12 Задля цього буду постійно нагадувати вам про це, хоч ви й знаєте, і впевнені в теперішній правді.
6 І ангелів, які не зберегли свого початкового стану, але покинули своє житло, зберіг у вічних кайданах під темрявою на суд великого дня.
2:4 Бо коли Бог не помилував ангелів, що згрішили, в кайданах темряви вкинув до пекла, щоб зберегти на суд,
7 Також Содом і Гомора та довколишні міста, що подібним до них способом чинили розпусту й ходили за іншим тілом, зазнали кари вічного вогню, і взяті за приклад.
2:6 спалив міста Cодом та Гомору, засудивши їх на знищення, і дав як приклад для майбутніх безбожників,

8 Так само й ці сновиди поганять тіло; владництво ж відкидають, а славу зневажають.
2:10 особливо ж тих, що ходять слідом за нечистою тілесною хтивістю і зневажають владу. Вони, зухвалі свавільці, не бояться зневажати слави,
9 І сам архангел Михайло, коли сперечався з дияволом та говорив про тіло Мойсеєве, не наважився винести зневажливого суду, сказав: Хай докорить тобі Господь.
2:11 тоді як ангели, що силою і міццю більші, не несуть на них зневажливого суду до Господа.
10 А ці гудять те, чого не знають; коли що знають із природи, мов безсловесна худоба, то й у тому себе гублять.
2:12 Вони, як та нерозумна звірина, що з природи призначена на зловлення і загибель, гудять те, чого не розуміють, і в тлінні своїм зітліють,
11 Лихо їм, бо вони пішли дорогою Каїновою, і попали в оману Валаамової винагороди й загинули в бунті Корея.
2:15 Покинувши просту дорогу, вони заблукали, йдучи слідом за Валаамом з Восору, який полюбив несправедливу винагороду,
12-13 Вони — підводні скелі на ваших бенкетах… це безводні хмари, гнані вітрами… облудні зорі, для яких вічно зберігається морок темряви.
2:17 Вони — безводні джерела та гнані вітром хмари, [імла]; їм приготований морок темряви.
16 Це ті, що ремствують, нарікають на долю, ходять у своїх хтивостях, і їхні вуста кажуть пихате; вони підлещуються для користи.
2:18 Бо висловлюючи марні нісенітниці, вони зваблюють нечистими тілесними хтивостями тих, хто ледве втік від блудників.
17-18 А ви, улюблені, згадуйте слова, що їх раніше сказали апостоли нашого Господа Ісуса Христа,
які звіщали вам: Останнім часом будуть насмішники, що ходитимуть за своїми безбожними хтивостями.

3:1-3 Це вже, улюблені… щоб ви згадали слова, що їх раніше сказали святі пророки, і заповідь Господа й Спасителя, передану вашими апостолами.
Насамперед знайте те, що в останні дні прийдуть з насмішками кепкуни, що ходять за своїми пристрастями

Отже, спільний для двох матеріал міститься в Юди 4–18 та 2 Петра 2:1–3:3. Тут "важливо відзначити, що є подібності у змісті (наприклад, поклика́ння на падіння ангелів [Юди 6//2 Пет. 2:4]); в лексиці (зневага "слави" [Юди 8//2 Пет. 2:10]; відмова від "владицтва" [kyriotēs] [Юди 8//2 Пет. 2:10]); і в послідовності споріднених фраз (єдиний реальний виняток — Юди 11//2 Пет. 2:15–16)... Дивує те, що ці два тексти іноді висловлюють різні ідеї дуже схожими словами. Наприклад, в описах свавільців на християнських бенкетах (Юди 12//2 Пет. 2:13) Юда називає їх spilades, словом, яке в іншій грецькій літературі означає "скелі" або "шквали". Автор 2-го Петра називає їх spiloi, прямим словом на позначення "вад" або "плям". Очевидно, ці слова виглядають і звучать дуже схоже, але вони не мають однакового значення. У тому самому вірші Юда каже, що свавільці "бенкетують з вами на ваших agapai", використовуючи множину грецького слова "любов" (agapē) як назву гостини (буквально "на ваших любов'ях", звідси поширений переклад "вечері любові"). Автор 2-го Петра каже, що свавільці "бенкетують з вами у своїх apatai", тобто "у своїх оманах" або "своїх задоволеннях" — висловлюючи зовсім іншу думку словом, яке виглядає і звучить подібно" ("Літературний взаємозв'язок між посланнями 1 Петра, 2 Петра та Юди").

Зв'язок з Книгою Еноха

Що стосується мотивів із Книги Еноха, то про пряму цитату в Юди 13-14 я згадав у статті, присвяченій космології, як і ще один уривок — 2-е Петра 2:4-5, якому відповідає 6-й вірш листа Юди. Тут ми знаходимо підсумування різних уривків із Книги Еноха, в яких мова йде про грішних ангелів:

"...було ж їх [ангелів, прим.] разом двісті. І вони спyстилися на Аpдіс, що він — вершина гоpи Хеpмон; і вони назвали її гоpою Хеpмон, томy що поклялися на ній і виголосили один одному закляття" (1 Еноха 6:5–6).

"…міцно зв'яжи їх під пагорбами землі на сімдесят pодів до дня сyду над ними і до закінчення pодів, доки не звеpшиться останній сyд над усією вічністю" (1 Еноха 10:42б).

"І я запитав ангела світу, кажучи: "Ці ланцюги-знаряддя,  для кого вони приготовані?" І він сказав мені: "Вони приготовані для загонів Азазеля, щоб узяти їх і кинути в могилу пекла: і щелепи їхні будуть покриті грубим камінням, як наказав був Господь духів" (1 Еноха 54:4–5).

"…І після того в десятій седмиці, в сьомій її частині, буде суд на вічність, який звершиться над вартовими..." (1 Еноха 91:15)

"Посилання Юди на облудні зорі [12–13, прим.] також нагадує уривок у 1-й Еноха 18:12–13, де описані зорі, ув'язнені за непокору. "Морок темряви", що "вічно зберігається", знову натякає на вічну темряву, де вождь ангелів ув'язнений у 1-ій Еноха 10:4":

"Ангел сказав мені: "Це те місце, де закінчується небо і земля; воно слyжить темницею для зір небесних і для воїнства небесного. І ці зорі, які котяться над вогнем, то саме ті, що порушили наказ Божий пеpед своїм сходом, бо вони пpийшли не у свій визначений час" (1 Еноха 18:12-13).

"І сказав знову Господь Рафyїлові: "Зв'яжи Азазеля по pyках і ногах і вкинь його в моpок... щоб він залишився там назавжди, і закpий йомy лице, щоб він не дивився на світло! І у великий день суду він буде вкинений в жар (до геєнни)" (1-а Еноха 10:5а–7).

"2-е Петра 3 містить додатковий матеріал з темами, які розкриті в 1-й Еноха. Посилання на майбутній суд вогнем і розтоплення землі [стихій, прим.] (2-е Петра 3:5–12) нагадують аналогічний уривок у 1-й Еноха 1:6–7 — "і високі пагорби будуть понижені і розтануть, як віск у полум'ї", джерелом якого може бути Михея 1:4. Ідея нового неба і землі (2-е Петра 3:13), яка, ймовірно, ґрунтується на Ісаї 65:17 та 66:22 — це також тема, присутня в 1-й Еноха":

"Порушаться піднесені гоpи, і високі пагорби опyстяться, і pозтануть, як мед стільниковий від полум'я. Земля затопиться, і все, що на землі, загине, і звеpшиться сyд над усім і над усіма пpаведними" (1 Еноха 1:6–7).

"І в той день Я пошлю Мого Вибраного жити між ними, і перетворю небо, і приготую його для вічного благословіння і світла. І я зміню землю, і приготую її для благословіння, і оселю на ній Моїх вибраних; а гріх і злочини зникнуть на ній,  вони не з'являться" (1 Еноха 45:4–5).

"І перше небо зменшиться і зникне, і з'явиться нове небо, і всі сили небесні всемеро ясніше світитимуть вічно" (1 Еноха 91:16).

У наступній статті буде окремий матеріал про Перше послання Петра у світлі Книги Еноха. Рекомендую також ознайомитися зі статтею Авторство послань апостола Петра у Вікіпедії.

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Чому в Біблії Земля плоска

Плоска земля. Біблійна космологія Більшість уривків зі Святого Письма, які стосуються теми плоскої землі, розібрано в серії статей про твердь небесну. Раджу з ними ознайомитися, щоб мати повне уявлення про це поняття. І найкраще починати з Частини 1 . А тут я хочу навести аргументи на користь плоскої землі в Біблії, подавши вірші, які не були згадані раніше або безпосередньо не стосуються теми небесної тверді (хоча про твердь доведеться згадати). 1) Земля була створена до сонця, яке з'явилося аж на четвертий день ( Буття 1:1-19 ). Земля, як ми знаємо, обертається довкола Сонця. Створення сонця після землі має сенс тільки з перспективи людей в донауковому світі. Той, хто писав Буття, уявляв собі сонце, яке кружляє по небу, довкола землі. Очевидно, для нього логічно було припустити, що земля була створена першою. 2) Сонце в Біблії завжди рухається навкруг землі. Воно може зупинятися в разі потреби (Йова 9:7, Ісуса Навина 10:12-14, Авакума 3:11, Ісаї 60:20) або й навіть рухатис...

Бог створює твердь

Твердь небесна. Частина 1. Біблійна космологія В описі творення світу, що міститься в першому розділі Книги Буття, натрапляємо на одне дуже цікаве і малозрозуміле сучасному читачеві поняття — твердь: "І сказав Бог: "Нехай станеться твердь посеред води, і нехай відділяє вона між водою й водою ". І Бог твердь учинив, і відділив воду, що під твердю вона, і воду, що над твердю вона. І сталося так. І назвав Бог твердь "небо" . І був вечір, і був ранок — день другий" (Буття 1:6-8). Тут бачимо, що твердь була створена на другий день. У перший день Бог створив світло. Варто також відзначити, що до виникнення тверді і світла, за біблійною оповіддю щонайменше земля і темрява вже існували, але порядок творенн я — ц е окрема тема, якої торкатися поки що нема потреби. Отже, твердь. Читаючи цей уривочок з Буття, сучасна людина навіть не знає, що собі уявляти. Її уява не малює нічого конкретного. Натомість в античних людей картина одразу поставала перед очима,...