Військо небесне. Біблійна космологія
У цій статті я наведу ще один приклад поміркованого підходу до біблійної та наукової космології. У попередній статті були згадані імена Майкла Гейзера, Піта Еннса та Денніса Бретчера. Тепер, щоб пояснити значення терміна "військо небесне", зацитую православного священника Стівена де Янга, який дописує на сайт Ancient Faith Ministries:
"Зірки неодноразово і послідовно в Писанні асоціюються з ангельськими істотами. Термін "військо небесне" або "воїнство небесне" вживається послідовно на позначення як астрономічних тіл, видимих на небі (пор. Буття 2:1; Псалом 33:6; Єремії 33:22), так і ангельських істот як групи (1 Царів/3 Царств 22:19; 2 Хронік 18:18; Ісаї 24:21; 34:4; Даниїла 4:35; Луки 2:13). У більшості випадків незрозуміло, на який з цих двох варіантів посилається автор. Як видається, найімовірніше посилання стосуються обох варіантів (Второзаконня 4:19; 17:3; 2 Царів/4 Царств 17:16; 21:3-5; 23:4-5; 2 Хронік 33:3-5; Неємії 9:6; Єремії 8:2; 19:13; Даниїла 8:10; Софонії 1:5; Дії 7:42). Титул Бога Ізраїля, Ягве Саваот, безпосередньо пов'язаний з цим. Саваот — це іменник, утворений від єврейського дієслова "цава", що означає "командувати" або "наводити лад", а отже, його типовий переклад як "воїнство" має військову конотацію. Ягве Саваот проголошує свою силу як Бог богів, якому поклоняються всі небесні сили. Цю саму взаємодію можна побачити в поклика́ннях у Святому Письмі на зірки та ангелів (Йова 38:7; Марка 13:25; Об'явлення 1:20).
Однак це не примітивна плутанина. Стародавні люди не вірили, що вогники на небі — це ангели, тоді як тепер ми, сучасні люди, розуміємо, що це газові кулі. Швидше за все, стародавні люди, як усередині Ізраїля, так і поза ним, розуміли, що існують духовні сили, пов'язані з управлінням кожним аспектом створеного порядку. Духи природи та боги асоціювалися з усіма елементами природного світу, включно з об'єктами на небі вгорі, на землі вдолі і в безодні під землею (Вихід 20:4; Второзаконня 5:8). Писання не заперечує, що ці істоти існують. Скоріше, воно описує ці створіння як духовних істот, створених Богом, які або служать йому, або повстають проти нього. У мовленні люди в давнину часто не розрізняли людину чи предмет і духовні сили, які стояли за нею та оживляли її. У цьому представлений певний погляд на суверенітет Бога: він керує своїм творінням через членів своєї божественної ради. Під час творення світу людству була також надана частка в цьому управлінні (Буття 1:26)".
І ще один абзац зі статті у Вікіпедії з посиланням на Православну Енциклопедію:
"Небесне військо становить історичну категорію, змістове наповнення якої змінювалося в міру розвитку людства. Той факт, що і живі ангельські сили, і неживі світила могли визначатися в Старому Завіті за допомогою того самого виразу, сучасне православне богослів'я пояснює недостатніми уявленнями про навколишню дійсність, властивими людству на зорі цивілізації. Це "коренилося в їхньому розумінні світу як живого створіння. Пояснення цьому одні з них знаходили в тому, що світ оживляється Самим Богом, інші — в тому, що світ сповнений богів. Відповідно сонце, місяць, "цариця неба" Іштар, планета Венера і взагалі все "воїнство небесне" виступають у ролі головних дійових осіб в язичницьких астральних культах".
Рекомендую також прочитати статті про світила на небозводі.
Перейти до наступної статті чи до попередньої.
Коментарі
Дописати коментар