У середовищі консервативних євангельських християн часто наявне критичне ставлення до Септуаґінти — грецького перекладу книг Старого Завіту, що був популярний в часи, коли писалися книги Нового Завіту. Крайня позиція з цього боку полягає в тому, що Септуаґінта — це вигадка отця Церкви Оригена. Її представляє, наприклад, Пітер Ракман з табору тих, хто визнає богонатхненим тільки переклад на англійську короля Якова (King James Version або KJV). Згідно з Ракманом усі інші переклади англійською не від Бога (=від сатани). Ба навіть на інші мови перекладати треба не з мов оригіналу, а з KJV. Прихильники такого підходу, до речі, переклали KJV на російську. Переважна більшість біблієзнавців, зрозуміло, позиції Ракмана не поділяють. В українській статті про Септуаґінту у Вікіпедії досить добре висвітлено проблематику, пов'язану з цим перекладом, тому раджу з нею ознайомитись.
"Септуаґінта дещо відрізняється від пізнішої стандартизованої єврейської версії (масоретського тексту). Цей переклад на грецьку був тісно пов'язаний з легендою (яка вперше була викладена в листі Аристея), згідно з якою всі 70 (або, у деяких джерелах, 72) різних найнятих перекладачів здійснили ідентичні переклади, що, як вважається, доводить їх точність.
Хоча в листі до Аристея (який є основою легенди про появу грецького перекладу Біблії) розповідається про переклад лише єврейського Закону (Тори або П'ятикнижжя), пізніше під Септуаґінтою стали розуміти збірку грецьких перекладів не тільки перших п'яти, а й усіх інших біблійних книг.
"Септуаґінта дещо відрізняється від пізнішої стандартизованої єврейської версії (масоретського тексту). Цей переклад на грецьку був тісно пов'язаний з легендою (яка вперше була викладена в листі Аристея), згідно з якою всі 70 (або, у деяких джерелах, 72) різних найнятих перекладачів здійснили ідентичні переклади, що, як вважається, доводить їх точність.
Версії Суптуаґінти містять декілька уривків та цілі книги на додачу до тих, які були включені до масоретського тексту ТаНаХа. Відкриття останніх часів демонструють, що в Септуаґінті більшість додатків перекладені з єврейського тексту, який відрізнявся від масоретського. У той час як не зберігся жоден цілий рукопис єврейського тексту, на якому базується Септуаґінта, багато вчених припускають, що ці рукописи представляли дещо іншу текстову традицію, ніж ту, що стала основою для масоретських текстів" (з Вікіпедії). Деяким консервативним християнам притаманна недовіра до Септуаґінти саме у зв'язку з цим.
Римлян 10:16: "Господи, хто повірив тому, що почув був від нас?". Ісаї 53:1: "Хто нашій спасенній тій звістці повірив..?". Чого тут бракує? Правильно, слова Господи. Звернення до Бога знаходимо в LXX. У таких випадках консерватори кричать щось на зразок: "Вони забрали Ісуса з Біблії!". Зазвичай галас зчиняють з приводу сучасних перекладів, зроблених не з прийнятого (Textus Receptus), а з критичного тексту Нового Завіту грецькою мовою. Таким є, приміром, переклад Турконяка. У ньому можна побачити (в друкованих виданнях), що окремі частинки тексту взято у квадратні дужки. Це означає, що в ранніх манускриптах цей текст відсутній. Прикладами можуть бути закінчення Євангелії від Марка (16:9-20) і єдиний уривок у Писанні, де чітко згадані всі три особи Трійці разом (1-е Івана 5:7).
Річ у тім, що багато цитат у Новому Завіті взято саме із Септуаґінти (яку позначають латинським числом LXX). Це можна легко побачити, порівнявши текст LXX у цитатах Нового Завіту і масоретський текст:
Римлян 2:24 — цитата з LXX: "Бо через вас зневажається Боже Ймення в поган...". Якщо відкрити Ісаї 52:5 у перекладі Огієнка можна помітити, що в поган там немає: "і постійно ввесь день Моє Ймення зневажене...". А в Септуаґінті воно є (посилання на російський підрядковий переклад). Очевидно, що Павло цитує саме LXX.
Римлян 10:16: "Господи, хто повірив тому, що почув був від нас?". Ісаї 53:1: "Хто нашій спасенній тій звістці повірив..?". Чого тут бракує? Правильно, слова Господи. Звернення до Бога знаходимо в LXX. У таких випадках консерватори кричать щось на зразок: "Вони забрали Ісуса з Біблії!". Зазвичай галас зчиняють з приводу сучасних перекладів, зроблених не з прийнятого (Textus Receptus), а з критичного тексту Нового Завіту грецькою мовою. Таким є, приміром, переклад Турконяка. У ньому можна побачити (в друкованих виданнях), що окремі частинки тексту взято у квадратні дужки. Це означає, що в ранніх манускриптах цей текст відсутній. Прикладами можуть бути закінчення Євангелії від Марка (16:9-20) і єдиний уривок у Писанні, де чітко згадані всі три особи Трійці разом (1-е Івана 5:7).
Ще приклад з Ісаї: "На пустині вготуйте дорогу Господню, в степу вирівняйте битий шлях Богу нашому!" (40:3). В Євангеліях від Матвія (3:3) і Марка (1:3) замість битого шляху мовиться "рівняйте стежки", як в LXX.
Псалом 78:24: "і спустив, немов дощ, на них манну для їжі, і збіжжя небесне їм дав". В Івана 6:31 замість збіжжя сказано хліб, як і в Септуаґінті.
Дії 7:14: "Тоді Йосип послав, щоб покликати Якова, батька свого, та всю родину свою сімдесят і п'ять душ". У масоретському тексті в Бутті 46:27 і Повторенні Закону 10:22 сказано, що їх було сімдесят. Тільки в Бутті 46:27 LXX написано сімдесят п'ять.
2-е Коринтян 6:2: "...Приємного часу почув Я тебе, і поміг Я тобі в день спасіння!..". У масоретському тексті Ісаї 49:8 сказано відповів, а не почув, як в LXX.
Євреїв 10:5: "Жертви й приношення Ти не схотів, але тіло Мені приготував". Масоретський текст Псалма 40:6: "Ти розкрив мені уші", а не "тіло Мені приготував", як в LXX. Це важливе місце, оскільки автор Послання до Євреїв використовує його, щоб на його підставі сказати нижче: "...ми освячені жертвоприношенням тіла Ісуса Христа один раз" (10:10).
І це всього декілька прикладів. Повний список цитат із Септуаґінти можна знайти тут (англійською).
"Міфічна Септуаґінта" Пітер Ракман
Рекомендую прочитати дотичну статтю "Звідки в родоводі Ісуса взявся другий Каїнам?".
Коментарі
Дописати коментар