Роки життя допотопних людей

В основі цієї статті лежить матеріал зі статті Пола Девідсона "Some Curious Numerical Facts about the Ages of the Patriarchs" (клацнути). Прямі цитати подано в лапках.

Вік патріархів. Апокаліптична нумерологія

Тривалість життя 26 патріархів (від Адама до Мойсея) подано в декількох уривках. Ця інформація, очевидно, походить із джерела P (священницького джерела). У Бутті 5 перелічено перших десять осіб, від Адама до Ноя. Буття 11 перераховує наступні дев'ять осіб, від Сима до Тераха. Останні семеро розкидані по Бутті, Виходу і Второзаконні.

У тексті вказано вік патріарха, коли в нього народився син, і скільки років він ще прожив після того. Склавши два числа, отримуємо загальну тривалість життя патріарха. Якщо додати тривалість життя всіх 26 патріархів, як зазначено в масоретському тексті, ви дістанете рівно 12 600 років, що, безумовно, не випадково. "12 600 — значуще число, бо це 10 разів по 1260, а період у 1260 днів має важливі есхатологічні конотації в апокаліптичній літературі, зокрема, в книгах Даниїла та Об'явлення. 1260 днів — це рівно 3,5 роки в місячно-сонячному календарі (360-денний календар), або 42 місяці. В обох цих апокаліптичних книгах трьома з половиною роками позначається бурхливий період, що веде до есхатону (кінцевої події в історії — прим.)".

Крім Біблії, відомий Воєнний сувій (1QM) з Кумрану, датований І століттям до н.е., говорить, що "сини світла" в останні дні будуть боротися з "синами темряви" впродовж 35 років. 35 років за місячним сонячним календарем дорівнює 12 600 дням.

Проте невідомо, чому писарі масоретського тесту (МТ) вирішили прописати це число в родоводі Ізраїля. Альтернативні текстові традиції — Самаритянське П'ятикнижжя і Септуаґінта — відрізняються від МТ у віці деяких патріархів і не дають у сумі рівно 12 600. Ми не знаємо, чи оригінальний вік патріархів зберігся в MT, чи його підправили згодом. "Якщо ця хронологія оригінальна, можна припустити, що єврейський текст Буття був завершений у другому столітті до нашої ери чи пізніше, в один час з іншою апокаліптичною літературою".

Ноїв потоп і хронологічні корективи 

"Три основні текстові традиції Книги Буття, що збереглися — Масоретський текст (МТ), Самаритянське П'ятикнижжя (СП) і Септуаґінта (LXX) — не повністю узгоджуються в хронології патріархів. Троє патріархів відрізняються між собою в МТ і СП: Яред, Метушалах і Ламех. Усі патріархи до Ноя в LXX відрізняються від MT (крім Яреда) і СП. Якщо, зокрема, розглянути СП, стає досить очевидним, яка причина цих варіацій. Яред, Метушелах і Ламех — троє, що відрізняються від МТ — усі помирають у 1307 році від створення світу, році потопу. Потоп тут ключовий".

Оповідь про потоп була пізнішою вставкою в історію патріархів. Тобто первісно її в тексті не було. "Згідно з дослідженням дослідника Старого Завіту Рональда Гендела, серед іншого, вставка історії про потоп створила проблему, яку пізніші книжники не змогли оминути увагою: якщо все підрахувати, патріархи-довгожителі Яред, Метушалах і Ламех пережили потоп на багато років, хоча в оповіді чітко дано зрозуміти, що всі за межами ковчега загинули".

"Редактори LXX, СП і МТ переважно пішли двома шляхами розв'язання проблеми: або відтермінувати рік потопу, посунувши вік, в якому патріархи народили синів, або ж зробити так, щоб патріархи, про яких іде мова, померли раніше. Ось що зробив кожен із них:

Редактор LXX методично додав 100 років до віку, коли кожен патріарх народив свого сина. Адам народив Сифа у 230 років, а не в 130, і так далі. Це спричинило перенесення дати потопу на 900 років, не вплинувши на тривалість життя патріархів, що, на його думку, була надто важлива, щоб її змінювати. Примітно, однак, що редактор прорахувався з винятковим довголіттям Матушалаха, тому старий Матушалах усе одно вмирає через 14 років після потопу в LXX. (Ой!)

Редактор СП використав простіший метод. Він просто змінив тривалість життя трьох патріархів, що викликало проблему: максимально знизивши їхній вік, він "змусив" їх померти того самого року, коли стався потоп.

Редактор МТ вирішив зберегти тривалість життя незайманою (як в LXX) і змінив вік народження синів лише в трьох згаданих патріархів, посунувши в підсумку дату потопу. Спочатку він додав 100 років до народження Яреда, а потім 120 років до народження Матушалаха. Це скоротило накладку до 94 років. Додавши 94 роки до народження Ламеха, він довершив виправлення, вставивши рік смерті Матушалаха в рік потопу".

Це легше побачити в таблиці Пола Девідсона (щоб збільшити таблицю, натисніть на неї):

Пояснення до таблиці:

У першому стовпці подано імена патріархів. 

У другому стовпці (Архетип) — реконструйована версія хронології. Тут Яред, Метушалах і Ламех живуть після потопу (1342 р.). 

У третьому стовпці (масоретський текст) збільшено вік народження синів у трьох патріархів, а також (імовірно, пізніше) додано років життя Ламехові (до 777 років: мабуть, щоб у підсумку вийшло 12 600 років, якщо додати тривалість життя всіх 26 патріархів).

У четвертому стовпці (Самаритянське П'ятикнижжя) трьом патріархам віднято років життя, щоб вони дожили тільки до потопу.

У п'ятому стовпці (Септуаґінта) кожному патріарху методично додано 100 років до року народження сина. Попри це, Метушалах однаково пережив потоп на 14 років.