Де літають птахи?

Твердь небесна. Частина 3. Біблійна космологія

Заява: твердь не може бути тверда, бо в ній літають птахи.
Коротка відповідь: птахи літають у просторі під небесним склепінням.

У перших двох статтях ми ознайомилися з поняттям твердь небесна на основі 1-го розділу Книги Буття, а також з'ясували значення самого терміна в оригіналі і в різних перекладах. У цій статті спробуємо розібратися з тим, де літають птахи відповідно до Буття 1:21:

"І сказав Бог: "Нехай вода вироїть дрібні істоти, душу живу, і птаство, що літає над землею під небесною твердю".

Згідно з перекладом Огієнка птахи літають "під небесною твердю", що цілком відповідає концепції міцної споруди, яка утримує воду. Над землею є тверде шатро, по ньому "ходять" небесні тіла, над ним є вода, під ним, тобто в атмосфері, літають птахи, а також рухаються хмари. Ніби все логічно. Проте апологети, які заперечують наявність твердої конструкції в Біблії, апелюють до перекладу короля Якова, де сказано:

"And God said, Let the waters bring forth abundantly the moving creature that hath life, and fowl that may fly above the earth in the open firmament (букв. у відкритому фірмаменті) of heaven".

Мовляв, як твердь може бути твердою, якщо в ній літають птахи? Перед тим, як дати відповідь на це запитання, зауважимо, що ще у двох українських перекладах передано думку так само, як в Огієнка: "попід твердю небесною" (Хоменко), "попід небесною твердю" (Куліш). Хоч, наприклад, у Турконяка сказано не під, а "по тверді небесній". 

Річ у тім, що гебрейський прийменник עַל (аль) можна перекладати по-різному: на, над, проти, навпроти, перед, біля. У самому 20-му вірші це слово вжите двічі: "над (аль) землею під (аль) небесною твердю". І якщо з першим аль проблем нема — окрім як над землею не перекладеш, — то з другим аль трохи складніше. Насправді українським під перекладено не одне аль, а два слова — עַל פָנים (аль панім). Гебрейське панім має такі значення: лице, поверхня, навпроти або перед. Приміром, у 25-му розділі Буття це слово двічі перекладене як навпроти: "навпроти Мамре" в 9-му вірші і "навпроти Єгипту" у 18-му. Коли ці слова йдуть разом (аль панім), то їх можна перекласти як "по чи на поверхні" або "по лицю". Так воно перекладене в Бутті 7:18: "пливав ковчег на поверхні (аль панім) води". І так само переклали в Біблії короля Якова: "and the ark went upon the face (букв. по лицю) of the waters".

Чому ж тоді перекладачі вирішили те саме аль панім перекласти в Бутті 7:18 як "upon the face", а в Бутті 1:20 як "in the open"? Невідомо, але якщо зважити на те, що біблійний світ — це земля під небесною банею, то in можна зрозуміти як усередині. Тобто твердь утворювала замкнутий простір, усередині якого було все життя, зокрема й птахи літали під цим ковпаком, а отже в ньому. Таке трактування, очевидно, так само вписується в модель твердої конструкції.

Загалом можна відзначити, що українські перекладачі вдало передають думку, використовуючи прийменник під (попід). Це абсолютно виправдано. Якщо аль панім ракіа перекласти як "по поверхні тверді", "перед поверхнею тверді", "навпроти поверхні тверді", то, по суті, виходить на поверхні із внутрішнього боку тверді або ж під нею, оскільки із зовнішнього боку тверді була вода. 

Наостанок ще один вірш, де в українському перекладі птахи літають під небом. Це наказ ізраїльтянам не робити ідолів:

"[Не робіть собі] зображення всякої худобини, що на землі, зображення всякого крилатого птаха, що літає під небом..." (Повторення Закону 4:17)

Перейти до наступної статті в серії "Твердь і потоп" або повернутися до попередньої.