Чи знав пророк Ісая, що Земля сферична?

Твердь небесна. Частина 11. Біблійна космологія

"Він — Той, Хто сидить понад кругом землі, а мешканці її немов та сарана. Він небо простяг, мов тканину тонку, і розтягнув Він його, мов намета на мешкання" (Iсаї 40:22).

Це дуже популярний вірш серед креаціоністів. Вони використовують його на підтвердження кулястої Землі в Біблії. Буцімто пророк Ісая близько 700 року до н.е. сповістив цей дивовижний науковий факт. Було б справді приголомшливо, якби це було так. Однак це не так...

Насправді цей вірш яскраво ілюструє все, про що говорилося в попередніх статтях щодо тверді небесної та пласкої землі. Чому? Спробуємо з'ясувати.

1) У староєврейській мові існувало слово куля — דּוּר (dûr). Ісая його знав, проте в цьому випадку не вжив. На слово куля ми натрапляємо, наприклад, тут:

"Звиваючи, звине тебе [управителя Єрусалима на ім'я Шевна] на клубок, і кине, як кулю, у землю простору, і там ти помреш, і підуть туди й вози славні твої, о ганьбо ти дому свого господаря!" (Iсаї 22:18).

Від דּוּר (dûr, дюр) творяться похідні слова на зразок כַּדּ֕וּר (kaddûr, каддюр — навколо) в Ісаї 29:3:

"І отаборюся проти тебе навколо, і сторожею стисну тебе, і башти поставлю на тебе" (Iсаї 29:3).

Тобто в похідних словах (прикметниках, наприклад) слово דּוּר (дюр) могло позначати щось не сферичне, а колоподібне. До подібного аргумента вдаються апологети: слово, вжите в Ісаї 40:22 буцімто можна розуміти як кулю. Але ні, не можна. По-перше, це не похідне слово. Українською мовою ми кажемо, що м'яч круглий (прикметник), хоч насправді він кулястий, але ми ніколи не скажемо, що м'яч — це круг (іменник). Так само ми кажемо, що цеглина квадратна, але ніколи не скажемо, що цеглина — це квадрат. Тут маємо круг землі, а не круглу Землю. А по-друге, контекст не дозволяє тлумачити круг як кулю!

2) В Ісаї 40:22 вжито слово חוּג (khug, хуґ), що в чотирьох українських перекладах (Огієнка, Куліша, Турконяка і Хоменка) передане словом круг. У перекладі Гижі маємо слово коло: "Він є Той, Котрий сидить над колом землі…". У більшості англійських перекладів бачимо слово circle (коло), зокрема і в King James Version: "It is he that sitteth upon the circle of the earth…". Круг в українській мові — це поверхня, обмежена колом.

3) У гебрейському тексті Старого Завіту חוּג (хуґ) з'являється один раз у формі дієслова: "На поверхні води Він зазначив [חק, khoke, хок] межу аж до границі між світлом та темрявою" (Йова 26:10). У формі іменника слово використане чотири рази: тричі як חוּג (хуґ) — Йова 22:14, Приповісті 8:27 та Ісаї 40:22 — і одного разу той самий корінь знаходимо у слові מְחוּגׇה (mekhugah, мехуґа) в Ісаї 44:13, що означає інструмент для креслення кола або циркуль. Спершу зацитую останній, а нижче решту віршів:

"А тесля витягує шнура, визначує штифтом його, того ідола, гемблями робить його та окреслює циркулем це, і робить його на подобу людини, як розкішний зразок чоловіка, щоб у домі поставити" (Iсаї 44:13).

Вірш із Книги Йова (26:10) у перекладі Івана Хоменка звучить як "Він накреслив круг над водами аж до межі між світлом та темнотою". Оцей круг, або накреслену межу у формі кола, перекладачі співвідносять з горизонтом, як ми бачимо в деяких сучасних перекладах на англійську мову:

"He marks out the horizon (позначає горизонт) on the face of the waters for a boundary between light and darkness" (New International Version).

"He created the horizon (створив горизонт) when he separated the waters; he set the boundary between day and night" (New Living Translation).

Горизонт служить видимою лінією між світлом і темрявою, днем і ніччю. Звідти виходить і туди заходить сонце. У Книзі Приповістей маємо співзвучний вірш, де горизонт — це межа на поверхні океану:

"Коли приправляв небеса я [мудрість Божа] була там, коли круга вставляв на поверхні безодні" (Приповісті 8:27).

Отже, круг землі в Ісаї 40:22 теж означає горизонт або небокрай, який зором сприймається як круг. В українській мові маємо такі слова, як виднокруг і видноколо. Підставивши один із цих синонімів, матимемо такий варіант нашого основного вірша:

"Він — Той, Хто сидить понад виднокругом землі, а мешканці її немов та сарана. Він небо простяг, мов тканину тонку, і розтягнув Він його, мов намета на мешкання".

У Святому Письмі слово אֶרֶץ (eretz, ерец), земля, означає не планету, а суходіл. Увесь суходіл в уявленні давніх євреїв був оточений водою, а на краях води був розташований фірмамент (твердь), що простягався над водою та землею і слугував оболонкою — наметом, над яким, власне, і сидів Бог.

"Хмари — завіса Йому, й Він [Бог] не бачить, і ходить по крузі небесному" (Йова 22:14).

Тут круг небесний, мабуть, просто означає небо, яке із землі сприймається круглим, як і сама земля. Це той самий виднокруг або обрій. Оскільки небо для давніх євреїв було тверде, на ньому можна було сидіти, по ньому можна було ходити, з нього можна було дивитися вниз на життя людей. І, як бачимо тут, хмари заважають Богові дивитися згори на людей. Цей вірш у перекладі Хоменка звучить так:

"Хмари йому завіса, він не бачить; він небесним обрієм походжає".

Тому апологети видають бажане за дійсне, коли кажуть, що Ісая відкрив усім науковий факт про сферичну Землю. Таке розуміння не вписується ані в загальний контекст Писання, ані навіть у цей конкретний вірш. Хіба можна намет поставити на кулю? Це була б якась карикатура. А на плескату поверхню у формі круга можна. Саме про це й пише Ісая. Якби пророк (чи Бог через пророка) хотів відкрити світові сферичну Землю, то мав би зробити це недвозначно, вживши відповідне слово (דּוּר, дюр) і подавши його у відповідному (неабсурдному) контексті. А так, євреї вірили в пласку землю і твердь небесну над нею (більше про це в Частині 10). Тому сучасні креаціоністи, вириваючи вірш із контексту, тлумачать його хибно.

Приклад псевдонаукової креаціоністської статті, в якій посилаються на Ісаї 40:22 та інші вірші, розібрані в цьому блозі, можна знайти тут (натиснути).

Перейти до наступної статті "Твердь в апокрифічній Книзі Еноха" або до попередньої.