Що каже Коран про небеса?

Твердь небесна. Частина 15. Космологія Корану

Коран — священна книга мусульман, текст якої сформувався в VII ст. Космологія Корану назагал не відрізняється від юдейської космології, що можна побачити в нижченаведених уривках:

"Ми спорудили небо міцною покрівлею над ними" (Коран, сура 21:32)

"Хіба ти не бачиш, що Аллах підкорив вам усе, що на землі, і кораблі, які пливуть по морях з Його волі? Він утримує небо, щоб воно не впало на землю без Його дозволу. Воістину, Аллах щедрий і милосердний до людей" (Коран, сура 22:65).

"Аллах підніс небеса без опор, які б ви могли побачити, а потім утвердився на троні. Він підпорядкував сонце і місяць, і вони рухаються за визначеним терміном..." (Коран, сура 13:2).

"Він зробив для вас землю ложем, а небо — навісом, послав з неба воду і зростив нею плоди для вашого прожитку. Тому нікого не порівнюйте з Аллахом свідомо" (Коран, сура 2:22).

"...Ібрагім (Авраам) сказав: "Аллах примушує сонце сходити на сході. Примусь його зійти на заході..." (Коран, сура 2:258).

Отже, бачимо наявність твердого неба, що не має опор, але при цьому не падає на землю, бо його підтримує Аллах. Це перегукується з Йова 26:7: "Він над порожнечею північ простяг, на нічому Він землю повісив" (з аналізом цього вірша можна ознайомитися в частині "Чи знав автор Книги Йова, що Земля літає в космосі?"). 

Також очевидно, що сонце в Корані рухається навколо землі, а не навпаки. У 18-й сурі розповідається історія про чоловіка на ім'я Зуль-Карнейн, який подорожує спершу на захід, а після того на схід:

"Він вирушив у дорогу. Коли він прибув туди, де заходить сонце, то виявив, що воно заходить у мутне джерело... Потім він відправився в дорогу далі. Коли він прибув туди, де сходить сонце, то виявив, що воно сходить над людьми, яким Ми [Бог, прим.] не встановили від нього [від сонця, прим.] ніякого прикриття" (вірші 85-86, 89-90).

Сонце на сході розташоване дуже близько до людей, які не мають від нього прикриття. Візуально сонце здається більшим, коли розташовується ближче до небокраю під час сходу і заходу. Мусульманські апологети кажуть, що Зуль-Карнейну тільки здалося, що сонце заходить у мутне (темне) джерело, втім сам текст говорить про це доволі недвозначно. Загалом це типова тактика: коли текст явно суперечить науковим фактам, апологети кажуть, що це просто образна мова, а в інших місцях вони вишуковують неймовірні наукові факти, яких люди в давнину знати не могли.

Більше про подібність космології Корану та Старого Завіту, який ліг в основу Корану, можна довідатись у цьому відеоролику англійською мовою. Автор, Сем Ґеранс, вірить у богонатхненість Корану, а відповідно — у плоску Землю, і відкидає сучасний науковий погляд на космос. Також тим, хто володіє англійською, може бути цікава ця стаття блогера Абдули Саміра. Раджу почитати цей блог. Автор був активним апологетом ісламу, створював різноманітні матеріали для поширення мусульманства і, врешті, відійшов від віри з раціональних причин. Одна з таких причин — несумісність Корану з наукою, який, на думку Абдули, мусить бути безпомильним, якщо зійшов від самого Бога.

У питанні космології ні Коран, ні Біблія не відповідають геліоцентричній моделі Всесвіту. Це безперечний факт, попри те, що є багато апологетів Біблії та Корану, які намагаються довести протилежне.

Перейти до наступної статті "Чому в Біблії Земля плоска" або до попередньої.